Вчені виділяють фактори, які можуть спровокувати розвиток хвороби Паркінсона:

спадкова схильність;

прийом лікарських засобів;

атеросклероз судин головного мозку;

нейротоксичні отруєння;

перенесений енцефаліт.

Перші симптоми найчастіше залишаються непоміченими. Рухові прояви (наприклад, тремтіння в руках у стані спокою, що є найбільш очевидним симптомом хвороби Паркінсона) виникають при досить вираженому ураженні мозку.

У хворого можуть з'явитися такі перші ознаки, як:

бідність міміки;

погіршення дрібної моторики рук;

пацієнти відчувають труднощі під час застібання гудзиків, при листі;

виникають загальмованість, бідність рухів та скутість.

Людині стає важко піднятися з низького сидіння, розпочати будь-який рух (виникає відчуття «прилипання» до місця).

Медичні препарати доказово призупиняють або уповільнюють прогресування захворювання.

Хвороба Паркінсона – це не «вирок». Існуючі підходи до лікування, як фармакологічні, так і нейрохірургічні, при їх раціональному застосуванні здатні підтримувати працездатність та адекватну фізичну активність хворих.

DBS (Deep Brain Stimulation) — глибока стимуляція мозку — один з інноваційних методів.

Cуть методу полягає в стимуляції певних ділянок мозку електричними імпульсами, які передаються від генератора до глибоко розташованих електродів. Глибока стимуляція мозку створює можливості для допомоги пацієнтам, які є стійкими до традиційного лікування (фармакотерапії та психотерапії)

Ефективність методики

Слід відзначити, що симптоми захворювання зникають відразу після початку стимуляції відповідних ділянок мозку

хвороба Паркінсона;

епілепсія;

дистонія;

синдром Туретта;

обсесивно-компульсивний розлад;

есенціальний тремор;

ендогенна депресія.

Голова пацієнта фіксується у спеціальний каркас, що допомагає забезпечити нерухомість пацієнта. Шкіра голови перед операцією знеболюється. Оскільки головний мозок немає нервових закінчень, його знеболювати не потрібно.

У ділянку мозку вживляються електроди, куди будуть передаватися імпульси генератором. Сполучний шнур поміщається під шкіру на шиї, а генератор імпульсів розташовується навколо ключиці та в області грудей.

Нейрохірург та нейрофізіолог здійснює налаштування генератора індивідуально для пацієнта відповідно до захворювань. У пацієнта є пульт для керування стимулятором. З його допомогою можна вмикати та вимикати стимулятор, а також вносити деякі зміни до поточних параметрів у межах, встановлених лікарем.

Після операції DBS пацієнт протягом кількох тижнів амбулаторно відвідує клініку. Цей час необхідний для остаточного налаштування нейростимулятора. Протягом 2 тижнів після операції заборонено вживання алкоголю. Реабілітація триває 3-4 дні.

Переваги:

структура мозку менше ушкоджується;

електрична стимуляція може бути адаптована до змін у захворюванні пацієнта;

електрична стимуляція може бути адаптована до реакції на ліки без необхідності проведення іншої операції;

глибока стимуляція не обмежує можливості подальшого лікування;

відносна безпека операції;

покращується якість життя пацієнта;

дозволяє обмежити прийом ліків.

Недоліки:

ризик інфекційного зараження;

необхідність виконання операції, якщо пристрій перестає працювати, або якщо потрібна заміна акумулятора;

потрібен додатковий час адаптації пристрою до пацієнта.