При наявності одиного з таких симптомів:

втрачаєте контроль над сечовипусканням

втрачаєте контроль над дефекацією;

відчуваєте оніміння в області промежини;

з`явилася cлабкість рухів у нозі (стопі, коліні);

Важливо пам’ятати, що при описаних вище симптомах звертатися до нейрохірурга потрібно протягом перших 24 годин, оскільки затягування часу може призвести до незворотньої втрати контролю над сечовипусканням/дефекацією та здатності ходити.

Нервові корінці в поперековому відділі спинного мозку відповідають за іннервацію ніг, тому стиснення одного з них викликає біль в частині ноги.

Не всі кили поребуюь лікування, оскільки часто вони не стискають нервовий корінець, а якщо і стискають, то не завжди настільки, щоб викликати відчуття болю в нозі.

Однак слід пам'ятати, що в деяких випадках кила міжхребцевого диска може бути серйозною проблемою і при несвоєчасному лікуванні викликати незворотні ураження нервових структур, що в свою чергу може призвести до слабкості в кінцівках, порушення сечовипускання/дефекації.

Малорухомий спосіб життя людини (наприклад, офісна робота) не забезпечує необхідного навантаження для хребта, що веде до погіршення живлення міжхребцевих дисків і як наслідок, зниження їх міцності/еластичності.

Занадто важка фізична праця, особливо пов'язана з підніманням важких предметів

Надлишкова вага тіла

Біль у попереку (ішіас, sciatica) з поширенням по задній поверхні ноги нижче коліна і посиленням під час нахилу вперед — найхарактерніший симптом кили міжхребцевого диска. Часто супроводжується відчуттям “мурашок” та онімінням ноги.

Біль посилюється при сидінні, кашлі, чханні, намаганні нагнутися вперед та при поворотах на інший бік під час сну.

«Золотим стандартом» діагностики грижі міжхребцевого диска є якісно виконана магнітно-резонансна томографія (МРТ). У порядку виключення, коли існують абсолютні протипоказання до МРТ, для діагностики використовують спіральну комп’ютерну томографію (СКТ).

Лише 10-15% хворих з грижею потребують операції. Інші 85-90% одужують самостійно. Причиною цього є те, що з часом грижа втрачає воду, «висихає» і, як результат, зменшується в розмірах. Середній термін «висихання» грижі складає 6-12 місяців. Це природній процес, який неможливо прискорити. Інший процес, який призводить до зникнення симптомів захворювання — загибель нервових волокон стиснених килою корінців спинного мозку, які забезпечують відчуття болю.

Широковживане поняття «лікування грижі без операції» насправді є всього-на-всього комплексом заходів, які полегшують біль під час очікування її природнього зменшення. До таких заходів можна віднести медикаментозне лікування, виконання блокад, призначення спеціальних вправ, фізіотерапії тощо.

Показання до хірургічного лікування грижі міжхребцевого диска.

Якщо через 1,5 місяці після початку медикаментозного лікування відсутній бажаний ефект.

Слід зауважити, що при наявності показань до операції оптимальним терміном для її виконання є перші 4 місяці з моменту виникнення болю в нозі.

1. Тубулярна мікродискектомія з ендоскопічною асистенцією

Сучасний метод мініінвазивного видалення гриж міжхребцевих дисків. Найкращий вибір при наявності відповідного обладнання та досвіду хірурга. Являє собою модифікацію мікродискектомії з метою ще більшого зниження інвазивності втручання. Операція виконується за допомогою мікроскопа та ендоскопа з використанням тубулярно ретрактора. Наступного або того ж дня після операції пацієнт виписується додому (амбулаторна хірургія).

2. Мікродискектомія

Стандартна на даний час операція, під час якої через невеликий розріз на спині видаляється грижа міжхребцевого диска (herniated disc). Операція виконується під операційним мікроскопом спеціальними мікрохірургічними інструментами. Операції без мікроскопа більше не вважаються найращим вибором (стандартом) в розвинених країнах світу для хірургічного лікування кил міжхребцевих дисків.

3. Ендоскопічна дискектомія

Сучасний метод мінніінвазивного видалення гриж міжхребцевих дисків за допомогою ендоскопа. Мінусом методу є його вкрай обмежене застосування, а саме те, що він дозволяє видаляти лише екстрафорамінальні та форамінальні кили, на які припадає всього 10-15% усіх кил. У порівнянні з мікродискектомією ризик ускладнень та променеве навантаження більше. Наступного або того ж дня після операції пацієнт виписується додому (амбулаторна хірургія).

4. Лазерна дискектомія

Дозволяє лікувати невеликі несеквестровані кили, які часто не потребують хірургічного лікування взагалі. Окрім того, містить достатньо високий ризик ушкодження лазером нервового корінця. Наступного або того ж дня після операції пацієнт виписується додому (амбулаторна хірургія)