В залежності від локалізації АВМ у пацієнта може виникати вогнищева неврологічна симптоматика, епілептичні напади, внутрішньочерепні крововиливи, головний біль, пульсуючий шум. У 50% випадків крововиливи є першими симптомами АВМ, що призводять до летального результату (смерті) у 10-15% пацієнтів і інвалідизації у 20-30% . Клінічні дослідження надали змогу встановити прогностичні фактори, які підвищують ризик крововиливу: малий розмір АВМ, її глибинна локалізація, наявність аневризми в судинах вузла АВМ, глибинна локалізація дренажних вен та їх звуження (Stapf C. et al., 2003; Terbrugge K.G., 2003; Moore A.J., Newell D.W. (Eds.), 2005).

У 26-67% хворих з АВМ можуть розвитися епілептичні напади. Тиск АВМ на коркові нейрони; венозна гіпертензія та мікрокрововиливи, в результаті чого в оточуючій мозковій тканині накопичується гемосидерин, який призводить до розвитку гліозу; тривала ішемія тканини ГМ, що межує з АВМ, за рахунок розвитку феномену обкрадання (Hofmeister C. et al., 2000) призводять до виникнення епілептичних нападів.

мікрохірургічне видалення;

ендоваскулярна емболізація;

стереотаксичне опромінення;

комбінації цих методик.

Нейрохірургічна тактика визначається такими факторами, як локалізація, розміри, ангіоархітектоніка АВМ, вік пацієнта, його загальний стан та клінічний перебіг хвороби.

Мікрохірургічна резекція АВМ є найбільш радикальним методом лікування, проте не в усіх випадках можливе тотальне та безпечне видалення мальформації.

Ендоваскулярне втручання забеспечує тотальне чи часткове виключення АВМ із кровотоку шляхом суперселективного введення у її вузол емболізуючих матеріалів. При неможливості тотальної облітерації АВМ метою ендоваскулярного втручання є зменшення її розмірів для подальшого більш безпечного мікрохірургічного видалення чи стереотаксичного опромінення.

Радіохірургічна методика внаслідок опромінення характеризується зникненням вузла мальформації, нормалізацією характеру кровотоку у відповідній зоні васкуляризації. За даними різних авторів, після опромінення на установці гамма-ніж вірогідність повної облітерації АВМ відзначають у 55–94% оперованих хворих упродовж 2–5 років (Pan D.H. et al., 2000; Shin M. et al., 2004). Ефективність лікування залежить від розмірів АВМ та дози опромінення (Flickinger J.C. et al., 2002).